Повернення адміністративних справ судом апеляційної інстанції до суду першої інстанції

Забезпечення апеляційного оскарження судових рішень є важливим принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах. Відповідно до цього принципу учасникам справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, забезпечується право на апеляційний перегляд справи.

Як відомо, кожна справа, яка перебувала на апеляційному перегляді, після закінчення апеляційного провадження, повертається до суду першої інстанції, який її розглядав, і далі зберігається в архіві того суду. Винятками є лише ті випадки, коли вирішення адміністративної справи здійснюється апеляційним судом як судом першої інстанції. Тому після постановлення рішення така справа передається до архіву апеляційного суду.

Порядок та строки повернення справ до суду першої інстанції врегульовано Кодексом адміністративного судочинства України. Новою редакцією Кодексу, яка набула чинності з 15 грудня 2017 року,  внесено ряд змін, зокрема, по-іншому врегульовано підхід до процедури повернення справ.

Статтею 326 КАС України передбачено, що після закінчення апеляційного провадження матеріали справи, крім тих, що зберігаються виключно в електронній формі, повертаються до суду першої інстанції, який її розглядав, у п’ятиденний строк з дня вручення постанови (ухвали) учасникам справи.

Формування справ тільки в електронній формі наразі ще не запроваджено, а тому варто зосередити увагу на поверненні саме паперових справ.

Зі змісту статті 326 КАС України випливає, що законодавцем встановлено для апеляційного суду  п’ятиденний строк для повернення справ до суду першої інстанції, який обраховується не з дати направлення сторонам судового рішення, а з дати вручення цього судового рішення учасникам справи, адже відповідно до частини 11 статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

У той же час за правилами частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Варто відмітити, що частиною 7 статті 251 КАС України передбачено, що у разі вручення копії судового рішення представникові, то вважається, що це судове рішення вручено й особі, яку він представляє.

Проте вказана норма спричиняє ряд труднощів та незручностей, передусім для учасників справи, наприклад:

перебування учасників справи у різних регіонах може позначитись на часі вручення судових рішень;

строк повернення справи невиправдано затримуватиметься у разі невручення з незалежних від суду причин судового рішення учасникам справи.

Тож, щоб не затримувати повернення справ, копії судових рішень можуть бути видані учасникам справи у приміщенні Вінницького апеляційного адміністративного суду за заявою, що значно прискорить  повернення справ до судів першої інстанції.

Безумовно, зазначені труднощі є тимчасовими, оскільки після запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надсилання судових рішень учасникам справи буде здійснюватися тільки в електронній формі, а сторони їх отримуватимуть негайно.

За інформацією відділу забезпечення судового процесу