Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
25 вересня 2015 року на телеканалі «112» відбувся брифінг міністра освіти і науки України Сергія Квіта, під час якого очільник міністерства висвітлив інформацію, яка не відповідає дійсності та впливає на репутацію Вінницького апеляційного адміністративного суду та судової системи в цілому. Крім того, це спричинило поширення недостовірної інформації і в низці інших видань.
У рамках брифінгу Сергій Квіт зазначив, що суд відновив вчені звання екс-ректору Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Олександру Шестопалюку.
«Пан Шестопалюк звернувся до суду, спочатку виграв суд першої інстанції, потім він виграв суд другої інстанції… Суд відновив йому вчені звання. Тобто судді ні на що не зважали», – підкреслив Квіт.
«У нас немає іншого виходу, і я думаю, що ми будемо вводити нову тактику. Я хочу вам просто зачитати прізвища цих суддів. Суд першої інстанції – Вінницький окружний адміністративний суд: судді Заброцька Л., Мультян М., Сало П. Суд другої інстанції – Вінницький апеляційний адміністративний суд: судді Смілянець Е., Біла Л., Матохнюк Д.», – резюмував міністр.
«Якщо надалі суди будуть приймати подібні рішення, які є очевидно неадекватними, суперечать усім представленим документам і фактам, ми будемо вести політику таким чином, що ми будемо оголошувати імена тих суддів, які приймають відповідні неадекватні з професійної точки зору рішення», – зазначив міністр освіти і науки України С. Квіт.
З урахуванням зазначеного вище прес-служба ВААС доводить до громадськості таку інформацію:
27 серпня 2015 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом розглянуто апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Шестопалюка Олександра Васильовича до Міністерства освіти і науки України, атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним і скасування рішення.
Під час розгляду апеляційної скарги судом встановлено, що 18 лютого 2003 року рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України (протокол № 1/58-Д) Шестопалюку О.В. було присвоєно вчене звання доцента кафедри психологічних і педагогічних дисциплін, про що видано атестат доцента серії ДЦ №006607 від 18.03.2003 року.
У подальшому рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 28 квітня 2004 року (протокол № 2/18-п) та наказом Міністерства освіти і науки України №371 від 05 травня 2004 року позивачу присвоєно вчене звання професора, про що видано атестат професора серії 02ПР №000179 від 28 квітня 2004 року.
12 січня 2015 року виконувачем обов’язків Міністра освіти і науки України Совсун І.Р. прийнято наказ № 6 від 12 січня 2015 року, яким затверджено рішення атестаційної колегії МОН (протокол № 8 від 22 грудня 2014 року). Зокрема, пунктом 1 наказу скасовано рішення атестаційної колегії МОН України від 18 лютого 2003 року (протокол № 1/58-Д) в частині присвоєння Шестопалюку Олександру Васильовичу вченого звання доцента кафедри психологічних і педагогічних дисциплін, а пунктом 2 наказу скасовано рішення атестаційної колегії МОН України від 28 лютого 2004 року (протокол № 2/18-п) та наказ МОН України № 371 від 05 травня 2004 року в частині присвоєння Шестопалюку Олександру Васильовичу вченого звання професора.
Позивач, вважаючи зазначений наказ МОН України № 6 від 12 січня 2015 року, а також рішення атестаційної колегії МОН України (протокол № 8 від 22 грудня 2014 року) протиправними, оскільки вони прийняті з порушенням законодавчо визначеної правової процедури, звернувся до суду з позовом щодо їх скасування.
Проаналізувавши вимоги чинного законодавства України, колегія суддів ВААС у складі головуючого судді Смілянця Е.С., суддівБілої Л.М. та Матохнюка Д.Б. дійшла висновку, що законом встановлений чіткий порядок призначення та позбавлення вченого звання професора і доцента. Зокрема, позбавлення відповідного вченого звання здійснюється МОН на підставі рішення вченої ради про порушення клопотання про позбавлення такого права. Питання щодо обґрунтованості рішення про присвоєння вченого звання професора і доцента, яке було прийняте більше як 10 років тому МОН молодьспорт не розглядає (п. 20 Порядку присвоєння або позбавлення вченого звання професора і доцента, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 року № 1149). Крім того, орган освіти і науки не міг скасувати свій попередній наказ, оскільки такий порядок не передбачений законом.
Оскаржувані позивачем рішення прийняті відповідачами з порушенням п. 20 вищезазначеного Порядку, зокрема процедури позбавлення вченого звання Шестопалюка О.В., та після спливу десятирічного строку, встановленого законодавцем для перегляду рішення про присвоєння вченого звання.
Також суд в своєму рішенні звертає увагу, що у випадку, якщо вчена рада вирішила позбавити позивача відповідних вчених звань, вона повинна була у встановленому порядку прийняти рішення про порушення клопотання про позбавлення його таких вчених звань.
Разом з тим, в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що у позивача відсутнє право на звернення до суду, оскільки ні вчена рада, ні Атестаційна колегія МОН України не присвоювала позивачу вченого звання доцента, а його атестаційна справа є сфальсифікованою.
Надаючи оцінку таким твердженням апелянта, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду встановила, що право позивача порушене, оскільки наказ, яким скасовано накази про присвоєння Шестопалюку О.В. вчених звань прямо впливає на його права. Підтвердженням того є відповідні атестати (які виготовляються за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України і видаються МОНмолодьспортом), отримані позивачем.
Позивач протягом усього періоду мав вчене звання доцента, а потім професора, тобто юридичний статус з усіма його правами та обов’язками.
Таким чином, із врахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оскаржуваних наказів та наявності підстав для їх скасування.
Відповідно до етики та присяги державного службовця чиновник будь-якого рівня не може критикувати чи коментувати рішення суду, яке набрало законної сили. Оцінку судовому рішенню може надати лише суд вищої інстанції в порядку, визначеному відповідним процесуальним законодавством України, яке, у свою чергу, встановлює обов’язковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили, на всій території України, а тому висловлення міністра освіти і науки України Сергія Квіта про «неадекватні з професійного погляду рішення, які суперечать усім представленим документам і фактам», є передчасними та некоректними для людини такого рівня. Такі дії вказують на популізм міністра освіти Сергія Квіта, що свідчать про небажання виконувати рішення суду, яке набрало законної сили.
Також прес-служба Вінницького апеляційного адміністративного суду звертає Вашу увагу на те, що Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження у цій справі.
_03_03.png)
