Використовуємо право на відпустку

Кожен громадянин України, який працює, має право на відпочинок, що законодавчо гарантовано статтею 45 Конституції України. Тривалість і порядок надання щорічних відпусток установлено КЗпП України та Законом України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року.

Варто зазначити, що право працівника на щорічні основну та додаткову відпустку повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи. Проте для працівника, переведеного на роботу на інше підприємство, державну установу, який на попередньому місці роботи не використав щорічні основну та додаткові відпустки (повністю або частково) і не одержав за них грошову компенсацію, до стажу його роботи за новим місцем роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховуватиметься час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи. При цьому слід ураховувати, що загальна тривалість щорічних основної та додаткової відпустки державного службовця не може перевищувати 59-ти календарних днів. Державним службовцям статтею 35 Закону України «Про державну службу» установлено тривалість щорічної основної відпустки 30 календарних днів. Відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про державну службу», державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка на прохання працівника може бути поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що її основна безперервна частина становитиме не менше 14-ти календарних днів. Черговість надання відпусток установлюється графіком, який затверджується керівником організації і доводиться до відома працівників. При складанні графіка про відпустки ураховується інтереси працівників та можливість їх на відпочинок. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12-ти місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. У період перебування працівника у щорічній відпустці він звільняється від виконання своїх трудових обов’язків. Цей час працівник витрачає на відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, на виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, усебічного розвитку, тобто на відпочинок. На період щорічної відпустки за працівником гарантовано зберігатиметься місце роботи (посада) та заробітна плата. Під час перебування працівника у щорічній відпустці заборонено його звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадку повної ліквідації підприємства.

Отже відпустка – це найбільший за обсягом та найприємніший час відпочинку.

Бажаємо гарно відпочити і з натхненням повернутися до улюбленої справи!!!

Підготовлено відділом кадрової роботи

та проходження державної служби