Реформуванню судової системи бути! Вагомий крок – прийняття Закону України «Про Вищу раду правосуддя»

Прийнявши 2 червня 2016 року Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», Верховна Рада України поклала початок нового етапу судової реформи та суміжних правових інститутів.

Змінами до Конституції України передбачено створення нового органу – Вищої ради правосуддя, який на постійній основі повинен забезпечувати незалежність судової влади та  її функціонування на засадах відповідальності та підзвітності перед суспільством.

Для реалізації такого суспільного запиту та на виконання зазначених змін до Конституції  України,  21 грудня 2016 року прийнято Закон України «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон), яким і визначено статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя. У розділі I «Загальна частина» встановлюються повноваження, порядок обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя, їх статус (права та обов’язки) та структура самого органу. У розділі II «Особлива частина» Закону йдеться про процедурні питання здійснення повноважень Вищою радою правосуддя. Прикінцеві та перехідні положення, у свою чергу, врегульовують питання внесення змін та доповнень до законодавства, пов’язаного з набранням чинності цього Закону.

Отже, Вища рада правосуддя, за нормами Закону, є колегіальним та незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі та складається з 21 члена, 10 з яких, обирає з’їзд суддів, по 2 призначають Президент України, Верховна Рада України, з’їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів і з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ. Також до складу Вищої ради правосуддя за посадою входитиме Голова Верховного Суду.

Водночас кандидатом на посаду члена Вищої ради правосуддя, за законодавчими положеннями, може бути громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років, що володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років, є визнаним фахівцем у сфері права, має бездоганну професійну репутацію та відповідає критерію політичної нейтральності. Крім того,  Законом визначено чіткі підстави, за яких орган, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя за її поданням, ухвалює рішення про його звільнення з посади, а також підстави, за яких повноваження припиняються автоматично, унаслідок настання юридичного факту.

Ключовими напрямками діяльності Вищої ради правосуддя є формування суддівського корпусу шляхом ухвалення рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Вирішення питання суддівської кар’єри, в тому числі, затвердження кількості суддів у судах. Врегулювання питання про порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісництва. Розгляд справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів. Звільнення судді, розгляд питання про надання згоди на затримання судді, утримання під вартою та арешт, тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, переведення судді тощо.

Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа членів Вищої ради правосуддя.

Довгоочікуваними новелами стало встановлення чітких заходів по забезпеченню незалежності суддів та авторитету правосуддя, які повинна вживати Вища рада правосуддя як з власної ініціативи, так і за зверненнями судів та суддів, органів та установ системи правосуддя у плідній співпраці з Радою суддів України, Громадською радою доброчесності, громадськими об’єднаннями, міжнародними організаціями та їх органами.

Цікавим є те, що у складі Вищої ради правосуддя утворюється Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, що проводить конкурсний відбір на посади вищого корпусу державної служби, здійснює дисциплінарні провадження щодо них, а також захищає їх права.Рішення Вищої ради правосуддя можна оскаржити лише до Верховного Суду, що свідчить про надзвичайно великі сподівання та відповідальність, що покладаються на цей орган при прийнятті рішень.

Законом внесено відповідні зміни до більше як 20 нормативно-правових актів, серед яких і Конституція України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс, Кодекс адміністративного судочинства тощо. Тож вплив цього Закону на судову систему важко переоцінити.

Утворення Вищої ради правосуддя має на меті упорядкування  системи органів правосуддя, усунення колізій у законодавстві та дублювань повноважень, що створюватиме ефективний, прозорий механізм прийняття рішень щодо суддівської кар’єри. Час покаже ефективність прийнятих змін, проте варто зауважити, що ми рухаємося у правильному напрямку, а отже наближаємось до європейських принципів побудови судочинства.

За інформацією, підготовленою відділом забезпечення діяльності

Голови суду та його заступників